ПНПУ Психолого-педагогічний факультет

КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН



Сучасний склад кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін (2012 р.)
Викладацький склад кафедри:


Кафедру очолює Кравченко Любов Миколаївна – доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи ПНПУ імені В.Г. Короленка. Закінчила у 1978 році історичний факультет ПДПУ, працювала на посадах учителя восьмирічної школи, завідуючої районним методичним кабінетом, доцента і завідуючої кафедри менеджменту обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та доцента кафедри педагогіки ПДПУ. У 1996 році захистила кандидатську дисертацію з проблем професійної діагностики вчителя, у 2009 році – докторське дисертаційне дослідження, у якому обґрунтувала власну концепцію і компетентнісно-концентричну модель неперервної професійної підготовки менеджера освіти. Автор наукової монографії «Неперервна педагогічна підготовка менеджера освіти», посібника  «Організаційно-педагогічні основи підготовки менеджера освіти» та 143 наукових і навчально-методичних праць з педагогіки та культурології. Наукові інтереси зосереджені на питаннях формування і самовиховання особистості сучасного менеджера як креативного лідера і висококваліфікованого професіонала з управління в освітніх організаціях.
Руденко Тетяна Яківна – (1954 р.н.), доцент кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін, на кафедрі працює 5 років. Навчалася у Полтавському інженерно-будівельному інституті, за фахом архітектор, кандидат архітектури зі спец. 18.00.02 – архітектура будівель і споруд. Тема дисертації «Мережі і типи комплексного торгівельного обслуговування нечорноземної зони РРФСР». Викладає теорію культури, стилістичні особливості архітектурно-предметного середовища, історію світової культури, основи образотворчої діяльності.
Полянська Галина Миколаївна – (1953 р.н.), доцент кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін, член Національної Спілки композиторів України, працює на кафедрі 5 років. Закінчила у 1979 р. Харківський інститут мистецтв імені І.П. Котляревського, за спеціальністю «Мистецтвознавство», кандидат мистецтвознавства зі спеціальності 17.00.03 – Музичне мистецтво. Тема дисертації: «Жанровий пошук у балетній музиці Віталія Губаренка». Автор монографії «Людина з Ламанчі» (К., Музична Україна, 1984), статей у республіканській та місцевій періодиці, спеціальних виданнях. Наукові інтереси спрямовані на проблеми музичної семіотики та семантики культури. Викладає теорію культури, методику викладання етики і естетики.
Литвиненко Алла Іванівна – (1968 р.н.), доцент кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін, працює на кафедрі 5 років. Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут імені М.В. Гоголя, спеціальність «музика і педагогіка», кваліфікація вчителя музики і співів, методист з виховної роботи, кандидат мистецтвознавства зі спеціальності 17.00.01 – теорія та історія культури. Тема дисертації: «Музична культура Полтавщини ХІХ – початку ХХ століття в аспектах регіонального джерелознавства». З листопада 2011 р. – докторант національної музичної академії України імені П. Чайковського. Викладає історію української культури, методику викладання культурологічних дисциплін.
Коровіна Рената Володимирівна – (1975 р.н.), кандидат педагогічних наук, доцент кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін, працює на кафедрі 5 років. Навчалася у Харківській державній академії культури (2001 р.) за спеціальністю «Культурологія», здобула кваліфікацію – культуролога, викладача історії та теорії культури. Тема дисертації: «Виховання загальнолюдських цінностей у літературній спадщині і громадсько-просвітницькій діяльності В.Г. Короленка». Досліджує проблеми формування загальнолюдських цінностей фахівця. Викладає культурну антропологію, етнокультурологію, основи соціально-культурної діяльності, режисуру художньо-масових дійств.
Кравченко Дмитро Миколайович – (1980 р.н.), старший викладач кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін, працює на кафедрі 4 роки. Закінчив Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Історія», вчитель історії та правознавства. Аспірант ПНПУ імені В.Г. Короленка працює над темою: «Підготовка вчителя історії у вітчизняних педагогічних інститутах (30-50 рр. ХХ ст.)». Викладає соціальну культурологію, соціологію культури, історію України.
Зіненко Тетяна Миколаївна – (1964 р.н.), старший викладач кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін, працює на кафедрі 5 років. У 1986 закінчила Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут імені В.П. Затонського, спеціальність «Історія і радянське право», кваліфікація учитель історії і суспільствознавства. Основний напрям дослідження – Полтавська школа художньої кераміки у культуротворчому становленні регіону. Викладає історію світової культури.
Науменко Наталія Сергіївна – (1988 р.н.), асистент кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін, працює на кафедрі 3 роки. Навчалася у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, за фахом культуролог, учитель культурологічних дисциплін, учитель музики у середній школі. Викладає спецкурс з культурологічних дисциплін (практичні заняття), технології культурно-дозвіллєвої діяльності (практичні та лабораторні заняття).
Нестуля Людмила Анатоліївна – (1957 р.н.), доцент кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін, працює на кафедрі 3 роки. Закінчила Полтавський державний педагогічний інститут імені В.Г. Короленка (1978). Фах – історія, кваліфікація – вчитель історії та суспільствознавства. Кандидат історичних наук зі спеціальності 07.00.02 – Всесвітня історія. Тема дисертації: «Роль багатотиражної преси України у підвищенні трудової активності працівників важкої промисловості (1981-1985 рр.) Викладає технології культурно-дозвіллєвої діяльності.
Скорик Богдана Сергіївна – (1985 р.н.), асистент кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін, працює на кафедрі 5 років. Закінчила Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, має спеціальність культуролога, викладача культурологічних дисциплін та кваліфікацію магістра культурології Аспірантка ПНПУ імені В.Г. Короленка, працює над темою: «Просвітницькі ідеї та навчально-виховна діяльність православних чернечих монастирів Центральної України (кінець ХVІІ-ХVІІІ століття)». Викладає технології культурно-дозвіллєвої діяльності (практичні заняття).
Тягло В’ячеслав Євгенович – (1987 р.н.), асистент кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін, працює на кафедрі 3 роки. Закінчив Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, вчитель історії та суспільствознавства. Аспірант ПНПУ імені В.Г. Короленка. Тема дослідження:  «Підготовка майбутніх учителів до формування світоглядних уявлень старшокласників засобами українських дохристиянських вірувань». Викладає технології культурно-дозвіллєвої діяльності (практичні заняття).
Фазан Віталій Васильович – (1986 р.н.), асистент кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін. Навчався у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, має кваліфікацію вчителя історії та суспільствознавства. В аспірантурі ПНПУ імені В.Г. Короленка працює над темою: «Викладання педагогіки у вищих навчальних духовних закладах України» Викладає спецкурс з дисциплін за вибором ВНЗ «Основи духовно-морального виховання».
Наталевич Наталія Петрівна – (1975 р.н.), асистент кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін, працює на кафедрі 1 рік. Закінчила Полтавський державний педагогічний інститут імені В.Г. Короленка, учитель початкових класів і музики. Аспірант ПНПУ імені В.Г. Короленка, працює над проблемою дослідження: «Підготовка майбутніх учителів мистецьких дисциплін до викладання художньої культури у ЗНЗ». Викладає українську народну педагогіку (практичні заняття).
Особливого значення в умовах ствердження української державності набуває формування у особистості здатності до творчого розвитку національних культурних традицій, інтеграції їх у загальну культуру людства, трансляції здобутків культури українського народу в майбутнє. Завжди актуальною для фахівця у будь-якій галузі діяльності є здатність до передбачення соціокультурних трансформацій, яка розвивається на основі  осягнення загальних основ різноманітних явищ культури, порядку їх системоутворення і взаємодії. Умови переходу до ринкової економіки вимагають різнопланового розвитку особистості для оволодіння нею засобами ефективної адаптації в соціумі, повноцінної реалізації природних задатків. Загальна інтенсифікація життєвих процесів актуалізує потребу розвитку в особистості високого рівня загальної, естетичної та комунікативної культури, вміння реалізувати рекреаційну та  катарсичну функції мистецтва, інтегрувати різноманітні, чисто – протилежні за змістом знання. Це зумовлює необхідність для сучасного суспільства культурологічної освіти, що підтверджується введенням до базового блоку  змісту вищої освіти дисципліни «Історія української культури» та викладанням циклу культурологічних дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах. Тому наполеглива тривала праця адміністрації університету та колективу історичного факультету (акад. Пащенко В.О., проф. Кравченко П.А.), психолого-педагогічного факультету та кафедри образотворчого мистецтва й культурології (доц. Карапузова Н.Д., доц. Бичкова Л.В.) привела до відкриття у 2007-2008 навчальному році спеціалізованої кафедри культурології (завідувач – проф. Кравченко Л.М.), запровадження напряму підготовки «Культура» й спеціальності «Культурологія» для рівнів підготовки «бакалавр», «спеціаліст» і «магістр». Використання потужного потенціалу педагогічного університету надало змогу заснувати підготовку фахівців для закладів культури та освіти регіону й держави на ґрунті міцної науки і практики опанування філософських, педагогічних, історико-краєзнавчих, художньо-мистецьких, філологічних дисциплін, що має забезпечити їхню належну якість на ринку відповідних послуг.
Кафедра культурології утворена наказом ректора університету 17.07.2007 року, у вересні 2011 року перейменована на кафедру культурології та методики викладання культурологічних дисциплін, вона є структурним підрозділом психолого-педагогічного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Кафедра культурології та МВКД забезпечує викладання 37 навчальних (нормативних, елективних за вибором університету та студентів) дисциплін, зокрема: «Етнологія і фольклор України», «Культурологія», «Стилістичні особливості архітектурно-предметного середовища», «Основи образотворчої діяльності», «Основи мистецтвознавства», «Методологічні проблеми культурології», «Історіографія історії світової культури», «Методика викладання культурологічних дисциплін», «Українська культурологія ХХ століття», «Сучасні нетрадиційні релігійні вчення», «Етнокультурологія», «Онтологія та феноменологія культури», «Дозвіллєзнавство», «Режисура художньо-масових дійств» та ін. (викладачі: проректор з наукової роботи , завідувач кафедри , доктор педагогічних наук, професор Кравченко Любов Миколаївна; канд. архітектури, доцент Руденко Тетяна Яківна; канд. мистецтвознавства, доцент Литвиненко Алла Іванівна; канд. мистецтвознавства, доцент Полянська Галина Миколаївна; кандидат педагогічних наук, ст. викладач Коровіна Рената Володимирівна; ст. викладач Зіненко Тетяна Миколаївна; ст. викладач Кравченко Дмитро Миколайович; асистент Науменко Наталія Сергіївна; асистент Скорик Богдана Сергіївна; асистент Тягло В’ячеслав Євгенович; асистент Фазан Віталій Васильович; асистент Пугач Наталія Петрівна; ст. лаборант Васюк Юлія Анатоліївна ).
Випускники кафедри працюють у  школах, гімназіях ліцеях, середніх та вищих навчальних закладах, засобах масової інформації, аналітико-інформаційних центрах органів виконавчої влади, засновниками і керівниками громадських об’єднань (у тому числі і тих, які поєднують свою діяльність з народними промислами), менеджерами культурних центрів, туристських і рекламних агенцій, науковими співробітниками в музеях і архівах, науково-дослідних структурах.
На кафедрі працює наукова школа «Наукові основи інтеграції культурологічного і педагогічного знання».


Проф. Кравченко Л.М. консультує здобувача наукового ступеня кандидата педагогічних наук Р.В. Коровіну


Одним із найважливіших напрямів діяльності кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін є організація науково-дослідницької роботи, що передбачає:
– здійснення комплексного наукового дослідження;
– проведення особистих наукових досліджень з найважливіших напрямків культурології, дисциплін і проблем, які відповідають профілю кафедри;
– підготовку кандидатських і докторських дисертацій викладачами;
– участь викладачів у наукових конференціях, семінарах, круглих столах;
– підготовку і видання публікацій, що містять результати дослідницької діяльності науковців кафедри;
– організацію та проведення культурно-мистецьких проектів.
Невід’ємною складовою діяльності кафедри культурології та МВКД є активне співробітництво з науковими установами, вишами України та органами державної влади:

  1. Львівською національною академією мистецтв (факультетом історії і теорії мистецтв, де виконується кандидатська дисертація ст. викл. Зіненко Т.М.);
  2. Науково-дослідним Центром історії культури і краєзнавства (спільно з відділом культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського), керівник – канд. мистецтвознавства, доцент Литвиненко Алла Іванівна;
  3. Академією керівних кадрів культури і мистецтва України (організація виставок і конкурсів);
  4. Університетом менеджменту освіти АПН України, кафедра економіки і управління (проект «Школа еліти»);
  5. Полтавським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського, відділом національного виховання (обласний семінар і курси для вчителів предметів «Художня культура»);
  6. Управлінням культури Полтавської обласної державної адміністрації (організація виставок, свят, видавництво наукових праць)


Круглий стіл студентів і магістрантів «Культурні індустрії в Україні у контексті глобалізації», проведений у рамках тижня факультету 15 березня 2012 року


Відео-гід про кафедру культурології та МВКД

Новини міста

Культурний простір

Кафедра культурології та МВКД має навчально-методичні та науково-методичні доробки. Зокрема,  у січні 2011 року кандидатом мистецтвознавства, доцентом кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін, докторантом Національної музичної академії України імені П. Чайковського А.І. Литвиненко було видано навчальний посібник «Полтавщина: музична культура (ХІХ - початок ХХ століття)» (Лист МОН України № 1/11 – 10770 від 30.12.2009 р.), у якому з позицій сучасної регіоналістики схарактеризовано етапи професійного становлення основних мистецьких сфер регіону, розкрито особливості формування музичних жанрів, висвітлено діяльність творчих колективів митців Полтавщини. Зміст посібника укладено за кредитно-модульною системою . Опубліковано монографічно-довідникове дослідження магістранта кафедри Я.М. Єнка «Музеї М.В. Гоголя у світовому та національному культурологічному контексті».
Особливістю діяльності кафедри культурології та МВКД став щорічний випуск наукового журналу «Імідж сучасного педагога». За останні роки видано три спецвипуски: «Культурологічна освіта» (2009 р.), «Художня культура України» (2010 р.), «Світова художня культура» (2011 р.).


Вагомі наукові та науково-методичні публікації викладачів і випускників кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін


Викладачі кафедри культурології та МВКД є постійними членами журі художньо-мистецьких конкурсів, організаторами і кураторами мистецьких проектів та виставок. Старшим викладачем кафедри Т.М. Зіненко було презентовано низку культурно-мистецьких проектів регіонального та всеукраїнського значення: проект  «Перехрестя», метою якого був пошук нових імен у сучасному мистецтві, маловідомих талановитих художників, популяризація полтавської художньої школи  як цілісного художнього феномена, відображення духу Полтави з точки зору збереження традицій і як сучасного міста зі своїм неповторним колоритом, і як місця концентрації живого мистецького життя; вистави-феєрії творчих робіт міні-симпозіуму монументально-ландшафтної керамічної палаючої скульптури «Спалах», метою якого стало створення монументальних керамічних скульптур, які б утримували вогонь (своєрідні «печі») і символізували обеліски-обереги пам’яті наших пращурів. Проект був спрямований на збудження глибинної історичної пам’яті, генерування відчуття гордості за свою землю, що має тисячолітню славну історію, а вистава-феєрія була зорганізована як діяльнісна форма спільного творчого процесу художника і глядача. У березні-травні 2011 року Т.М. Зіненко стала куратором виставки полтавського художника Андрія Собяніна у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (м. Київ), втіливши її у вигляді мистецького проекту «Попіл».
Колектив кафедри культурології та МВКД, усвідомлюючи важливість розвитку культурологічного напряму професійної освіти в сучасному суспільстві, спрямовує свою діяльність на пошук нових, більш ефективних форм фахової підготовки за спеціальністю «Культурологія». Методична та науково-методична робота викладачів кафедри культурології тривалий період була присвячена проблемі опанування ЄКТС та адаптації цієї системи навчання до викладання основних культурологічних курсів. Упродовж 2008-2011 н.р. кафедра працювала над розробкою та впровадженням нових методик й освітніх технологій організації навчального процесу, активно вивчався досвід провідних вітчизняних вишів, що знаходяться як у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, так і Міністерства культури  України: Києво-Могилянської академії, Національного університету імені Т.Г. Шевченка, КНУКіМ, Харківської державної академії культури, Рівненського державного гуманітарного університету, ПТНУ імені Ю. Кондратюка, Львівської Національної академії мистецтв, Полтавського університету економіки і торгівлі.
Серед низки предметів навчального плану, що покликані формувати професійні навички і вміння студента, особливе значення мають практики як єдина можливість апробації теоретичного матеріалу навчальних курсів. Практика сприяє успішному оволодінню студентами способами і прийомами майбутньої діяльності, надає їм можливість остаточно впевнитися у правильності обраного професійного шляху.
Оскільки метою діяльності культуролога, вчителя культурологічних дисциплін є гуманізація суспільства, що реалізується через гармонізацію суспільних відносин на різних рівнях, розвиток соціально-культурної інфраструктури, збереження культурних надбань людства, розвиток культурного потенціалу народу і трансляцію культури у майбутнє засобами різностороннього загальнокультурного, естетичного, морального, художнього розвитку особистості, а також надання їй можливостей повноцінного розкриття здібностей та обдарувань, реалізації планів, допомоги у вирішенні життєвих проблем засобами культури, то культуролог має бути підготовленим до професійної діяльності у системі різноманітних закладів культури, соціальної комунікації, державних та недержавних органів загального управління в економічній та соціальній галузі, установ громадської самоорганізації у сфері економіки, екстериторіальних інституцій соціально-культурного спрямування, дослідницьких установ у галузі гуманітарних та суспільних наук, індустрії культурно-дозвіллєвих, готельних, туристичних, розважальних та спортивних послуг, закладів загальної та спеціальної мистецької освіти тощо.
Суб'єктами впливу і діяльності фахівців з культурології є люди різних національностей та етнічних груп, віросповідань і уподобань, соціальних, майнових і культурних рівнів, об’єднання та групи населення, які займаються виробничою, економічною, соціальною, політичною чи громадською діяльністю, відпочинком або відновленням здоров’я, саморозвитком, самовдосконаленням, самоосвітою, художньою творчістю та іншими формами естетичної і культурно-творчої діяльності. Культурологічна діяльність охоплює практично всі вікові категорії суспільства та, залежно від умов соціальної реалізації, може бути науковою, адміністративно-організаційною, виконавською, виробничою, розважальною, а також культурно-освітньою, загальноосвітньою, гуртковою, студійною чи будь-якою іншою педагогічною діяльністю.


Студенти-культурологи під час виробничої культурологічної практики у Полтавському художньому музеї (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка(2012 р.)


Установи, в яких працюють культурологи, вчителі культурологічних дисциплін є державними, громадськими, громадсько-державними, колективними і приватними: апарати органів державної влади, виконавські комітети, соціальні установи та політичні організації, професійні та громадські асоціації, союзи, федерації, товариства, спілки, клуби, братства та об’єднання, дипломатичні та консульські представництва, заклади охорони здоров’я, відпочинку, спорту та туризму, музеї, бібліотеки, архіви, галереї мистецтв, виставкові та концертні зали, філармонії, будинки творчості та будинки культури, загальноосвітні школи, спеціальні училища, коледжі, ліцеї, гімназії, колегіуми, школи мистецтв, гуртки і студії тощо. Посади, які можуть займати культурологи, визначаються штатним розписом установ і можуть бути такими: стажист-дослідник, лаборант наукового підрозділу, культорганізатор дитячих позашкільних закладів, вихователь гуртожитку, вихователь  професійно-технічних навчальних  закладів, адміністратор кінотеатру, адміністратор телевізійних передач, представник з реклами, інспектор з контролю за виконанням доручень, секретар виконавчого комітету, творчої спілки тощо, консультант в апараті органів державної влади, виконкому, секретар асоціації, союзу, федерації тощо, референт, аташе, секретар дипломатичного агентства, секретар технічної, наукової, художньої ради і тощо, соціальний працівник, ведучий дискотеки, диск-жокей, розпорядник танцювального вечора, культорганізатор, організатор концертів і лекцій, екскурсовод, учитель історико-культурологічних дисциплін у закладах загальної та спеціальної середньої освіти. Відповідно до цих вимог кафедрою культурології та МВКД у 2007-2012 рр. забезпечувалася низка практик .
Навчальна ознайомча культурологічна практика покликана наочно ознайомити майбутніх культурологів зі специфікою мистецько-просвітницької та соціокультурної діяльності. Базами для цієї практики слугували: літературно-меморіальні, художні, історичні, краєзнавчі музеї м. Полтави, міські будинки культури, обласний центр естетичного виховання учнівської молоді, будинок науки і техніки, Мала академія мистецтв, Палац дитячої та юнацької творчості, бібліотеки м. Полтави та ОДТРК «Лтава».
Навчальнакультурологічна практика проводиться для ознайомлення майбутніх культурологів зі специфікою екскурсійної діяльності та практичного застосування знань з дисципліни «Екскурсознавство». Базами цього виду практики є літературно-меморіальні, художні, історичні, краєзнавчі музеї м. Полтави та музейний комплекс Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.
Навчальнатехнологічна практика необхідна для практичного ознайомлення і вироблення навичок майбутніх культурологів з організації культурно-дозвіллєвої діяльності у закладах культури. Базами практики є міські будинки культури, обласний центр естетичного виховання учнівської молоді, будинок науки і техніки, Мала академія мистецтв, Палац дитячої та юнацької творчості, музеї та бібліотеки м. Полтави.
Метою виробничої літньої практики є розширення професійних знань, формування досвіду самостійної організації життєдіяльності дитячого колективу, озброєння майбутніх студентів-культурологів методиками організації дозвіллєвої діяльності в умовах літніх оздоровчих закладів. Цей вид практики проводиться на базах літніх заміських та пришкільних оздоровчих таборів, будинків дитячої та юнацької творчості, станцій юних техніків, натуралістів, дитячих клубів, спортивних, туристських таборів, центрів соціальних служб для дітей і молоді.
Виробнича культурологічна і педагогічна практика призначена для практичного спостереження та розширення професійних знань, формування досвіду самостійної організації дитячої або юнацької групи у ході проведення культурно-педагогічних заходів, озброєння майбутніх студентів-культурологів методиками соціально-культурної роботи в умовах різноманітних культурно-освітніх закладів; її  бази – це загальноосвітні школи, ліцеї, гімназї, навчально-виховні комплекси м. Полтави та Мала академія мистецтв.
Метою виробничої культурологічної педагогічної практики у ЗНЗ є розширення професійних знань, формування досвіду самостійної організації дитячої або юнацької групи у ході проведення навчальних та культурно-виховних заходів, озброєння майбутніх студентів-культурологів методиками викладання культурологічних дисциплін в освітніх закладах. Бази практики: загальноосвітні школи, ліцеї, гімназї, навчально-виховні комплекси м. Полтави та Мала академія мистецтв.
Виробнича науково-педагогічна практика проводиться із студентами освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр», призначена для надання майбутнім викладачам вищої школи і науковцям основ культурологічної і педагогічної компетентності фахівця, засвоєння студентами засад методики викладання, закріплення та контролю знань; ознайомлення з особливостями викладання дисциплін культурологічного циклу у вищій школі. Базою виробничої науково-педагогічної практики для магістрантів-культурологів є ПНПУ імені В.Г. Короленка.
Усі види практик студентів-культурологів об’єднано у наскрізний цілісний комплекс, зумовлений спільною метою підготовки якісного і висококваліфікованого фахівця для ринку освітніх і культурно-дозвіллєвих послуг регіону та країни.
Кафедра культурології та методики викладання культурологічних дисциплін – наймолодша в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, проте на ній працюють досвідчені фахівці, майстри своєї справи, які не лише займаються науковою роботою, змістовно, цікаво викладають матеріал, а й організовують виховну роботу зі студентами, яка проводиться: у рамках загальноакадемічних заходів; у навчальному процесі в ході викладання фахових дисциплін; у гуртожитках; у діяльності кураторів академічних груп.